Коли літнє тепле сонце сідає за обрій, потихеньку воркуючи з місяцем, з землі піднімається туман, який покриває ніжною білою вуаллю мій фінський будинок із клеєного бруса та мій сад із троянд. Проходячи між кущами троянд, вдихаю солодкий запах квітів. Стебла трави нахилилися до землі, важкі від ранкової вологи, що скупчилася на них. Нічні сльози, крапельки вологи блищать як діаманти – найкрасивіші влітку.